Смак і аромат являють собою органолептичні показники, які в поєднанні з консистенцією формують загальну споживчу цінність сорту. Смак складається з гармонійного балансу солодкого, кислого, солоного і гіркого відтінків, тоді як аромат визначається набором специфічних летких сполук, характерних для конкретної культури.
Оцінка цих характеристик при сортовипробуванні проводиться методом експертної дегустації з використанням п'ятибальної шкали, де 5 балів відповідають відмінному смаку і вираженому аромату, а 1–2 бали — низьким показникам. Процедура доповнюється лабораторним біохімічним аналізом вмісту цукрів, органічних кислот, сухих речовин і антоціанів, що становлять хімічну основу смаку.
Підсумкові показники залежать від взаємодії генотипу та умов середовища, включаючи клімат, суму температур і рівень мінерального живлення, де, наприклад, надлишок азоту може негативно позначитися на якості. Важливий вплив на кінцевий результат мають також агротехніка вирощування, умови транспортування та подальше доспівання продукції.